Блог сайта csr-ukraine.org

На конференції Глобальної ініціативи із звітності, що відбувалася в Амстердамі 7-9 травня 2008 року, була сесія «Міське управління з раціональним використанням ресурсів, підзвітність і звітність», в рамках якої обговорювалися дуже цікаві факти: до 2015 року 2/3 населення будуть проживати в містах, а це 6 млрд людей, саме місто буде споживати 75% енергії та виробляти 80% викидів CO2. Тому все частіше муніципалітети та міністерства спільно із будівельними компаніями розробляють технічні індикатори для оцінки, наскільки місто стало розвивається. Можна навести приклади Амстердаму, Сан-Паоло, Боготи, Ванкувера, Курітиби. Це питання і термін «життєпідтримуюче будівництво» сьогодні у всіх на вустах: Європейська комісія готує пакет документів, який включатиме розширення директив з еко-дизайну та директив стосовно правил публічних закупівель, а в травні 2008 року була презентована «Ведуча ринкова ініціатива», яка стосувалася координованих дій для появи інноваційних проектів і послуг в шести сферах, однією з яких було обрано «життєпідтримуюче будівництво». Результати цієї ініціативи побачимо у 2009 році.

Ці ініціативи підтримуються бізнесом, в тому числі будівельними компаніями, які концепцію корпоративної соціальної відповідальності трансформували в концепцію «життєпідтримуючого будівництва»[1], до речі у Фінляндії вже відбуваються дискусії, яким буде будівництво у 2010р. Головними питаннями для Фінляндії є: посилена енергоефективність і утилізація відновлюваної енергії, пролонгування життєвого циклу, збереження природних ресурсів і просування використання побічних продуктів, зменшення відходів і викидів, переробка будівельних матеріалів, підтримка використання місцевих ресурсів, використання верифікації якості і систем екологічного менеджменту. Коментар Посла Фінляндії в Україні:

Ця нова площина корпоративної соціальної відповідальності може викликати багато запитань, але це – останні тенденції, які розвиваються, і які цікаві для бізнесу. Пам’ятаю, як будівельна компанія в Дубаях була згодна об’їхати безліч країн, якби лише знайти експертів для будівництва життєпідтримуючих міст, і в цьому компанія вбачала свою соціальну відповідальність. Як розуміють корпоративну соціальну відповідальність українські компанії показують результати електронного опитування членів УБА.

На наш заклик поділитися інформацією щодо власних ініціатив та розробок в сфері корпоративної та соціальної відповідальності відгукнулося шість компаній - «ХХІ Століття», «Макрокап Девелопмент Україна», HCM Group, «Т.М.М.», «НВО «Созидатель», «Герц».

Якщо говорити про інституційний розвиток, то компанія HCM Group запровадила посаду заступника директора з соціальної відповідальності. За відповідями компаній, ще у компанії ХХІ Століття і «Макрокап Девелопмент Україна» є людина, яка займається питаннями КСВ. Однак, на сайтах компаній інформація про корпоративну соціальну відповідальність можна знайти тільки на сайті компанії ХХІ Століття, про благочинну діяльність – у ТММ. На сайтах інших компаній інформацію про благочинні проекти можна знайти в розділі «Новини», але ці дії ше не стали філософією компаній, не вписані в стратегію компаній, за винятком компанії ХХІ Століття. За словами Дмитра Васильєва, директора з корпоративних комунікацій компанії: «XXI Століття» є публічною компанією і для нас важливою аудиторією є міжнародні інвестори. КСО вже давно є загальноприйнятим світовим стандартом, і якби ми як компанія не дотримувалися її принципів, це б могло викликати нерозуміння з боку наших міжнародних партнерів».

Всі шість компаній відмітили турботу про своїх співробітників і їх безпеку, як і підтримку благодійних проектів, спрямованих на допомогу лікарням, діткам. Для реалізації цих проектів компаній активно співпрацюють з громадськими організаціями і з владою (5 і 3 відповіді відповідно). 5 компаній, відмітили важливість реалізації екологічних ініціатив в рамках компаній, а дві відмітили і те, що вони пройшли сертифікацію з ISO 9000, ISO 14001 та ін. В компанії «XXI Століття» запроваджено правила користування обладнанням та використання паперу в офісі з метою збереження ресурсів та зменшення викидів вуглекислого газу в атмосферу.

Деякими компаніями була відмічена реалізація культурологічних проектів з власної ініціативи і спонсорство (хоча останнє викликає багато питань у світі, чи є це КСВ).

До Глобального Договору (міжнародної добровільної ініціативи з соціальної відповідальності) приєдналися 2 компанії - «XXI Століття» та HCM Group. Зараз компанія «XXI Століття» готовить соціальний звіт, через 2 роки його за правилами Глобального Договору презентує і HCM Group.

Серед цікавих проектів будівельних компаній хотілося б відмітити:

- Бренд «Модно жити в Харкові», який з’явився завдяки підтримці Макрокап Девелопмент Україна і об’єднує більшу частину культурологічних проектів компанії. Компанія стала співзасновником Фонду «Харківський театральний центр», підтримала реконструкцію харківського Дому актора і проведення «Театрального марафону» — серії тренингів та репетицій Володимира Кліменко. Також компанія підтримує міжнародний джазовий фестиваль «Kharkiv ZaJazz Fest».

- У 2007 році компанія ТММ розпочала проект будівництва унікальної школи I-III ступенів у с. Микуличі під Києвом, де компанія реалізує масштабний проект будівництва міста-супутника. Компанія взяла на себе забезпечення будівництва об’єкту, створення ландшафту, а також повне сучасне оснащення школи (комп’ютеризація, бібліотеки, майстерні тощо). Загальний обсяг інвестицій компанії у проект складає біля US$6 млн.

- «XXI Століття» щорічно проводять концерту молодих виконавців в рамках Фестивалю «Діалог культур».

Звичайно, аналізуючи анкети, сайти будівельних компаній України, порівнюючи їх досвід із КСВ міжнародного рівня, можна сказати, що деякі компаній вже відчувають свою відповідальність, але як і яким чином її впровадити, як зацікавити своїх співробітників залучитися до цих ініціатив, як спрямувати зусилля компаній на життєпідтримуючебудівництво – ця дискусія ще попереду, але сподіваюсь, що УБА, Медіадігностика і Центр «Розвиток КСВ» її вже розпочали.

Саприкіна М, консультант,

національний експерт з розробки ІСО 26000

Центр розвитку КСВ, www.csr-ukraine.org

Питання розробки стратегії корпоративної соціальної відповідальності (надалі КСВ) турбує багато компаній у світі, і ще більше – консультантів, які заробляють на цьому гроші. Так, це питання турбує і Центр розвитку КСВ, оскільки консультування – один з головних наших пріоритетів, але ми виступаємо за «душевну» стратегію. Можна найняти величезну кількість консультантів, в тому числі відомих аудиторських компаній, але розробити справжню стратегію свого підприємства може лише людина, яка відчуває емоції при згадуванні своєї компанії: повагу, любов, гордість, теплоту. Злість, байдужість, негатив не можуть бути гарними помічниками, тому найголовніше – це співробітники компанії, і справжня соціальна відповідальність розпочинається зсередини, з кадрової політики підприємства: тренінгів, бонусів, гарної атмосфери всередині компанії.

Стратегія КСВ – це корпоративна заява, що визначає цінності, стандарти і норми, якими керується компанія в своїй діяльності щодо співробітників, партнерів, громад і екології, і яка пов’язана з її бізнес-стратегією.

Стратегія КСВ компанії передбачає розробку окремих політик або комплексної Програми, яка включатиме:

-         ціль та завдання;

-         активності;

-         показники, які має компанія досягти;

-         постійний моніторинг і оцінку, яка може бути щомісячна або щоквартальна;

-         відповідального/их за реалізацію.

Комплексна програма, що пов’язана із бізнес-стратегією компанії, може бути довгостроковою і короткостроковою. Для бізнесу найбільш оптимальний строк планування – 5 років. Наприклад, компанія Marks&Spenser має 5-тирічну Програму «План А», спрямовану на вирішення таких проблем як: зміна клімату, скорочення відходів, раціональне використання природних ресурсів, дотримання етичних правил торгівлі та покращення здоров’я населення. Коли виконавчого директора компанії запитали «А чому така назва «План А?», відповідь була: «Тому що плану Б в нас немає».

Програма з КСВ має бути розроблена після консультацій із своїми стейкхолдерами (зацікавленими сторонами). Хто ними є – компанія визначає сама, але цей список може налічити до 9 основних груп стейкхолдерів, діалог з якими може змінити або переорієнтувати програму, написану співробітниками в самій компанії. Зрозуміло, що працюючи в компанії, кожний співробітник стає упередженим, з «замуленим оком», тому хвиля чистого повітря, навіть критичного, не помішає. Але, правильне визначення стейкхолдерів надасть додану вартість програмі, а в майбутній перспективі – і компанії, в тому числі і з приводу лояльності.

Інтеграція стратегії КСВ в щоденну діяльність компанії є надзвичайно складним, але важливим питанням. Вона включає ефективну комунікацію всередині компанії, розробку управління показниками і введення системи заохочень (наприклад, та ж компанія Маркс єнд Спенсер включила показники плану А в індивідуальні виробничі плани своїх співробітників, в функціональних підрозділах були назначені менеджери, відповідальні за реалізацію плану А), тренінгів та розробку системи звітування за ними. Також комунікаційна стратегія повинна бути розроблена по відношенню до ключових стейкхолдерів компанії. Наприклад, компанія Shell ввела в свою інституціональну структуру Панель стейкхолдерів, до якої увійшли відомі експерти з КСВ, питань зміни клімату, громадських організацій.

Стратегію КСВ і відповідно програму, не може виробити одна людина, яка найчастіше в українських компаніях знаходиться в ПР-службі. Один з прикладів, який не потрібно повторювати: відома українська девелоперська компанія шукала спеціаліста для реалізації програм соціальної відповідальності, але чомусь це був «спеціаліст з PR в сфері корпоративної соціальної відповідальності».

Для розробки стратегії і програми КСВ потрібно створити структуру управління КСВ на топ-рівні компанії. Це є надзвичайно важливим у стратегічному плані, оскільки це забезпечить підтримку і обов’язок вести бізнес відповідально, створить культуру ведення бізнесу в компанії. За результатами дослідження компанії Ernst&Young серед 31 міжнародних компаній, які працюють в 20 галузях і входять до рейтингу FTSE 1000 (цей рейтинг не включає українські компанії), в 71% компаній один із членів ради директорів відповідає за питання КСВ. В Marks&Spenser – виконавчий директор. Це – одна з головних мрій менеджерів, відповідальних за КСВ-питання, в українських компаніях. Але сьогодні і в наших компаніях ситуація змінюється – створюються робочі групи або комітети і т.п. з КСВ, до яких входять керівники різних департаментів, про рішення інформують топ-менеджера. Один з ефективних моментів – це комунікація в рамках подібної групи з копією на топ-менеджера (справді, ефективно!, особливо щодо присутності на засіданнях).

Робоча група/комітет подібного роду відповідальні за введення постійних процесів для визначення і впровадження програми або політик КСВ. Це може бути:

- діалог із зацікавленими сторонами і постійні консультації з ними з приводу різних проектів, в тому числі розвитку бізнесу;

- створення мапи ризиків для бізнесу, в тому числі ризиків з КСВ;

- визначення показників з КСВ і введення оцінки їх виконання;

- залучення співробітників;

- підготовка щорічних звітів з діяльності в сфері КСВ, і їх використання у фінансових звітах компаній.

В міжнародних компаніях існують декілька відділів і осіб, які відповідають за питання КСВ, з вузькою спеціалізацією, наприклад, в одній англійській компанії є окрема посада, у посадові обов’язки якої входять лише комунікації і діяльність за Глобальним Договором. В Україні сьогодні є посади менеджерів з КСВ, які займаються зазвичай соціальними і благодійними проектами. В іноземних компаніях, які приймали участь у дослідженні Ernst&Young, менеджер з КСВ займається:

-         співпрацею з громадськими організаціями, громадою;

-         питаннями навколишнього середовища, зміни клімату;

-         питання бізнес-етики;

-         залученням співробітників компанії;

-         охороною праці.

Моніторинг і оцінка реалізації стратегії КСВ свідчить про стійке зобов’язання компанії щодо КСВ і надає можливість підготовки звіту із соціальної відповідальності для зацікавлених сторін. Під час цих дій визначаються розриви у планах та досягнутих результатах - це допомагає переглянути і планувати далі. Це замикає цикл ПРПД: Плануй-Роби-Перевіряй-Дій.

Декілька порад щодо розробки і впровадження стратегії, політик і програм КСВ:

1.                  Співробітники – це найголовніше, що є у компанії. Звичайно, ми не в Японії з пожиттєвим працевлаштуванням, але гарна компанія має найстаріші кадри і їх родини, і саме ця величезна «армія» несе добрі новини про компанію, якщо вони задоволені, та погані, якщо ні. 86% співробітників відмічають важливість соціальної відповідальності роботодавця і прийняття зобов’язань щодо навколишнього середовища.

2.                  Потрібно визначити ключові меседжі для зацікавлених сторін Вашої компанії.

3.                  Визначайте ясні і реальні для досягнення результати.

4.                  Будьте чесними із своїми зацікавленими сторонами, і заявити про щось означає впроваджувати те, про що заявлено.

5.                  Чітко розрізняйте PR і CSR (КСВ).

6.                  Стратегія КСВ потребує емоцій, як у розробників так і її виконавців, і читачів.

Про корпоративну соціальну відповідальність (КСВ) говорять вельми багато різних компаній і в Україні, а її справді комплексно впроваджують – одиниці. Цікавим є обговорити розповсюдженість реалізації стратегії корпоративної соціальної відповідальності серед юридичних фірм України, де соціальна відповідальність організації, як і соціальна відповідальність її співробітника дуже тісно переплітаються, і впливають на сферу діяльності фірми та її партнерів.

З одного боку, зв’язок КСВ з діяльністю юридичних фірм є для деяких незрозумілим: вони не випускають продукти, на якість яких можна жалітися, вони не забруднюють повітря, не використовують багато води, їх працівники мають гарну зарплату. Однак, юридичні фірми сьогодні в усьому світі, в тому числі і в Україні, опікуються зв’язком між їх бізнес-стратегією і КСВ з трьох причин: по-перше, існує запит від суспільства щодо інвестування у КСВ, по-друге, охорона навколишнього середовища і боротьба із зміною клімату – сьогодні є питанням турботи для всіх, а не тільки великих промислових комплексів. І є ще одна причина – все більше компаній у світі шукають юридичної консультації з питань КСВ.

Отже, що таке КСВ? Соціальна відповідальність за визначенням в стандарті ІСО 26000 (майбутньому міжнародному стандарті-керівництві із соціальної відповідальності)– це відповідальність організації за вплив своїх рішень та діяльності (а саме продукцію і послуги) на суспільство і навколишнє середовище, що реалізується через прозору і етичну поведінку, відповідає сталому розвитку та добробуту суспільству, враховує очікування зацікавлених сторін, поширена в усій організації і не суперечить відповідному законодавству і міжнародним нормам поведінки[3]. Але можна сказати і коротше словами Девіда Чесни, старшого партнера юридичної фірми Linklaters : “Наші клієнти називають це соціальною відповідальністю, а я – просто робити бізнес гарно”[4]. А для Freshfields Bruckhaus Derringer КСВ є зобов’язанням бути соціальним і екологічно-відповідальним бізнесом, і прагненням бути найкращим роботодавцем з метою позитивного впливу на громади, в яких фірма працює[5].

У липні 2008 року компанією «Медіадіагностика» спільно із Центром Розвитку КСВ в рамках Української юридичного прес-клубу було проведено дослідження серед юридичних фірм, які працюють в Україні, з приводу їх обізнаності з питань корпоративної соціальної відповідальності та впровадження цих питань на практиці. Було розіслано ___ запитів, від 8 компаній було отримано змістовні відповіді, а саме (у алфавітному порядку): «Василь Кісіль і партнери», Міжнародна юридична компанія Integrites , «Правовий Альянс» (Київ), «Правовий Альянс» (Крим), «Рафальский і партнери», «Юрзовнішсервіс», «Arzinger and Partners in Ukraine». Дослідники хотіли би подякувати цим компаніям за відкритість і доступність інформації, одні з головних принципів КСВ.

Практично всі компанії відмітили, що їм знайоме поняття КСВ. Але при відповідях на інші запитання стає зрозумілим, що для компаній КСВ - це в першу чергу, відповідальне ставлення до співробітників і підтримка благодійних проектів, для деяких компаній це також і спонсорство окремих заходів. Все це символізує деякий поверхневий підхід до КСВ, оскільки зазначені компоненти (окрім спонсорства) складають лише частину КСВ. Найбільш комплексний підхід був висловлений компанією «Arzinger and Partners in Ukraine», оскільки у їх відповідях були зазначені розуміння компанією КСВ, і також відповідальність перед клієнтами і партнерами: «Ми свідомі того, що тільки активна соціальна позиція юристів компанії забезпечить можливість позитивних змін в українському законодавстві, допоможе перемогти правовий нігілізм та створити правову державу». Але що цікаво, в цій позиції більше йдеться про соціальну відповідальність співробітників, ніж компанії в цілому.

Найбільш поширені активності з корпоративної соціальної відповідальності серед юридичних фірм, які працюють в Україні:

Pro bona діяльність (надання безкоштовної юридичної допомоги)

«Magisters» підтримують державну Третьяковську галерею, благодійний фонд Open Ukraine, Національний художній музей. Arzinger & Partners Ukraine – асоціацію PR спеціалістів UAPR та центр іноземного інвестування Invest Ukraine, «Рафальський і партнери» зазначили молодіжні громадські організації, але не назвали їх конкретно. До речі, не підраховані часи цієї роботи. Наприклад, в Англії вважається нормальним працювати 30 годин для юриста, а в Америці – 54 години pro bona роботи.

Громада і освіта

Один з важливих інструментів покращення якості юридичної освіти, яку застосовують юридичні компанії в Україні, це є співпраця практикуючих, досвідчених юристів з галузевими освітніми закладами:

Компанія Magisters проводять майстер-класи і відео конференції із західними університетами для майбутніх правників. Також компанія адмініструють і спонсорують міжнародний конкурс із публічного права ім. Філіпа Джессопа (з 2003 року). Arzinger & Partners і компанія «Ільяшев і Партнери» виступили офіційними спонсорами і співорганізаторами проведення регіонального фіналу конкурсу «Право Європейського Союзу» (The European Law Moot Court Competition) – традиційного учбового судового процесу, в якому взяли участь студенти юридичних факультетів, які готують письмову аргументацію, а також представляють свою позицію перед лордами-суддями Європейського Суду ЄС. Компанія «Ді Ел Ей Пайпер» вже другий рік поспіль проводить всеукраїнський стипендіальний конкурс для студентів правників. ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» забезпечують фінансову підтримку студентів команди НУКМА на конкурсі з міжнародного комерційного арбітражу імені Віллема Віса; фінансова підтримка студентського дебатного турніру «Київська весна». Правовий Альянс реалізував вже близько 7 конкурсів для студентів-праників різної спеціалізації: із вступу України до ВТО, медичне право, інтелектуальна власність.

Благодійність і спонсорство

Міжнародна юридична компанія Integrites виділила 100 000 грн на зведення меморіального пам’ятника, присвяченого жертвам голодомору в Україні в 1932-1933 роках у м. Бориспіль. Magisters підтримують Яготинський дитячий будинок “Віночок” , Юридична фірма «Юрзовнішсервіс» намагається зібрати 400 000 доларів США на добудову нової черги Цюрупінського дитячого дому-інтернату. В 2008 році безпосередньо в офісі «Арцингер та партнери» в Києві відкрилась ARTzinger Gallery – галерея, в якій виставлятимуть свої роботи талановиті київські художники та фотографи ( у травні була виставка відомої київської художниці Тетяни Горюшиної «Три кімнати», було підтримано видання фотоальбому відомого фотографа Ігоря Гайдая «Діти Індіго» та проведення виставки «9 місяців + 3 дні»)

На жаль нічого не було сказано про екологічний менеджмент (остання міжнародна тенденція відображена у звітах юридичних компаній, це кількість виробленого вуглекисню, в тому числі і від бізнес-поїздок), культуру робочого місця, навчання та розвиток у компанії, кодекси поведінки. Незрозуміла і структура компаній з питань розвитку КСВ, оскільки в основному анкети заповнювали спеціалісти PR-відділу компаній, за винятком одного партнера компанії. Для порівняння, у інших міжнародних компаніях є окремі спеціалісти і навіть партнери із pro bona діяльності, соціальної відповідальності, ін..

Але ці питання вже треба ставити через рік для оцінки прогресу юридичних фірм, які працюють в Україні, з просування КСВ, і ,безсумнівно, ми знайдемо на них відповіді, оскільки розвиток КСВ є неминучим, а сьогодні – світ соціальної відповідальності юридичних компаній в Україні виглядає саме так.