Блог сайта csr-ukraine.org

На конференції Глобальної ініціативи із звітності, що відбувалася в Амстердамі 7-9 травня 2008 року, була сесія «Міське управління з раціональним використанням ресурсів, підзвітність і звітність», в рамках якої обговорювалися дуже цікаві факти: до 2015 року 2/3 населення будуть проживати в містах, а це 6 млрд людей, саме місто буде споживати 75% енергії та виробляти 80% викидів CO2. Тому все частіше муніципалітети та міністерства спільно із будівельними компаніями розробляють технічні індикатори для оцінки, наскільки місто стало розвивається. Можна навести приклади Амстердаму, Сан-Паоло, Боготи, Ванкувера, Курітиби. Це питання і термін «життєпідтримуюче будівництво» сьогодні у всіх на вустах: Європейська комісія готує пакет документів, який включатиме розширення директив з еко-дизайну та директив стосовно правил публічних закупівель, а в травні 2008 року була презентована «Ведуча ринкова ініціатива», яка стосувалася координованих дій для появи інноваційних проектів і послуг в шести сферах, однією з яких було обрано «життєпідтримуюче будівництво». Результати цієї ініціативи побачимо у 2009 році.

Ці ініціативи підтримуються бізнесом, в тому числі будівельними компаніями, які концепцію корпоративної соціальної відповідальності трансформували в концепцію «життєпідтримуючого будівництва»[1], до речі у Фінляндії вже відбуваються дискусії, яким буде будівництво у 2010р. Головними питаннями для Фінляндії є: посилена енергоефективність і утилізація відновлюваної енергії, пролонгування життєвого циклу, збереження природних ресурсів і просування використання побічних продуктів, зменшення відходів і викидів, переробка будівельних матеріалів, підтримка використання місцевих ресурсів, використання верифікації якості і систем екологічного менеджменту. Коментар Посла Фінляндії в Україні:

Ця нова площина корпоративної соціальної відповідальності може викликати багато запитань, але це – останні тенденції, які розвиваються, і які цікаві для бізнесу. Пам’ятаю, як будівельна компанія в Дубаях була згодна об’їхати безліч країн, якби лише знайти експертів для будівництва життєпідтримуючих міст, і в цьому компанія вбачала свою соціальну відповідальність. Як розуміють корпоративну соціальну відповідальність українські компанії показують результати електронного опитування членів УБА.

На наш заклик поділитися інформацією щодо власних ініціатив та розробок в сфері корпоративної та соціальної відповідальності відгукнулося шість компаній - «ХХІ Століття», «Макрокап Девелопмент Україна», HCM Group, «Т.М.М.», «НВО «Созидатель», «Герц».

Якщо говорити про інституційний розвиток, то компанія HCM Group запровадила посаду заступника директора з соціальної відповідальності. За відповідями компаній, ще у компанії ХХІ Століття і «Макрокап Девелопмент Україна» є людина, яка займається питаннями КСВ. Однак, на сайтах компаній інформація про корпоративну соціальну відповідальність можна знайти тільки на сайті компанії ХХІ Століття, про благочинну діяльність – у ТММ. На сайтах інших компаній інформацію про благочинні проекти можна знайти в розділі «Новини», але ці дії ше не стали філософією компаній, не вписані в стратегію компаній, за винятком компанії ХХІ Століття. За словами Дмитра Васильєва, директора з корпоративних комунікацій компанії: «XXI Століття» є публічною компанією і для нас важливою аудиторією є міжнародні інвестори. КСО вже давно є загальноприйнятим світовим стандартом, і якби ми як компанія не дотримувалися її принципів, це б могло викликати нерозуміння з боку наших міжнародних партнерів».

Всі шість компаній відмітили турботу про своїх співробітників і їх безпеку, як і підтримку благодійних проектів, спрямованих на допомогу лікарням, діткам. Для реалізації цих проектів компаній активно співпрацюють з громадськими організаціями і з владою (5 і 3 відповіді відповідно). 5 компаній, відмітили важливість реалізації екологічних ініціатив в рамках компаній, а дві відмітили і те, що вони пройшли сертифікацію з ISO 9000, ISO 14001 та ін. В компанії «XXI Століття» запроваджено правила користування обладнанням та використання паперу в офісі з метою збереження ресурсів та зменшення викидів вуглекислого газу в атмосферу.

Деякими компаніями була відмічена реалізація культурологічних проектів з власної ініціативи і спонсорство (хоча останнє викликає багато питань у світі, чи є це КСВ).

До Глобального Договору (міжнародної добровільної ініціативи з соціальної відповідальності) приєдналися 2 компанії - «XXI Століття» та HCM Group. Зараз компанія «XXI Століття» готовить соціальний звіт, через 2 роки його за правилами Глобального Договору презентує і HCM Group.

Серед цікавих проектів будівельних компаній хотілося б відмітити:

- Бренд «Модно жити в Харкові», який з’явився завдяки підтримці Макрокап Девелопмент Україна і об’єднує більшу частину культурологічних проектів компанії. Компанія стала співзасновником Фонду «Харківський театральний центр», підтримала реконструкцію харківського Дому актора і проведення «Театрального марафону» — серії тренингів та репетицій Володимира Кліменко. Також компанія підтримує міжнародний джазовий фестиваль «Kharkiv ZaJazz Fest».

- У 2007 році компанія ТММ розпочала проект будівництва унікальної школи I-III ступенів у с. Микуличі під Києвом, де компанія реалізує масштабний проект будівництва міста-супутника. Компанія взяла на себе забезпечення будівництва об’єкту, створення ландшафту, а також повне сучасне оснащення школи (комп’ютеризація, бібліотеки, майстерні тощо). Загальний обсяг інвестицій компанії у проект складає біля US$6 млн.

- «XXI Століття» щорічно проводять концерту молодих виконавців в рамках Фестивалю «Діалог культур».

Звичайно, аналізуючи анкети, сайти будівельних компаній України, порівнюючи їх досвід із КСВ міжнародного рівня, можна сказати, що деякі компаній вже відчувають свою відповідальність, але як і яким чином її впровадити, як зацікавити своїх співробітників залучитися до цих ініціатив, як спрямувати зусилля компаній на життєпідтримуючебудівництво – ця дискусія ще попереду, але сподіваюсь, що УБА, Медіадігностика і Центр «Розвиток КСВ» її вже розпочали.