Блог сайта csr-ukraine.org

На конференції Глобальної ініціативи із звітності, що відбувалася в Амстердамі 7-9 травня 2008 року, була сесія «Міське управління з раціональним використанням ресурсів, підзвітність і звітність», в рамках якої обговорювалися дуже цікаві факти: до 2015 року 2/3 населення будуть проживати в містах, а це 6 млрд людей, саме місто буде споживати 75% енергії та виробляти 80% викидів CO2. Тому все частіше муніципалітети та міністерства спільно із будівельними компаніями розробляють технічні індикатори для оцінки, наскільки місто стало розвивається. Можна навести приклади Амстердаму, Сан-Паоло, Боготи, Ванкувера, Курітиби. Це питання і термін «життєпідтримуюче будівництво» сьогодні у всіх на вустах: Європейська комісія готує пакет документів, який включатиме розширення директив з еко-дизайну та директив стосовно правил публічних закупівель, а в травні 2008 року була презентована «Ведуча ринкова ініціатива», яка стосувалася координованих дій для появи інноваційних проектів і послуг в шести сферах, однією з яких було обрано «життєпідтримуюче будівництво». Результати цієї ініціативи побачимо у 2009 році.

Ці ініціативи підтримуються бізнесом, в тому числі будівельними компаніями, які концепцію корпоративної соціальної відповідальності трансформували в концепцію «життєпідтримуючого будівництва»[1], до речі у Фінляндії вже відбуваються дискусії, яким буде будівництво у 2010р. Головними питаннями для Фінляндії є: посилена енергоефективність і утилізація відновлюваної енергії, пролонгування життєвого циклу, збереження природних ресурсів і просування використання побічних продуктів, зменшення відходів і викидів, переробка будівельних матеріалів, підтримка використання місцевих ресурсів, використання верифікації якості і систем екологічного менеджменту. Коментар Посла Фінляндії в Україні:

Ця нова площина корпоративної соціальної відповідальності може викликати багато запитань, але це – останні тенденції, які розвиваються, і які цікаві для бізнесу. Пам’ятаю, як будівельна компанія в Дубаях була згодна об’їхати безліч країн, якби лише знайти експертів для будівництва життєпідтримуючих міст, і в цьому компанія вбачала свою соціальну відповідальність. Як розуміють корпоративну соціальну відповідальність українські компанії показують результати електронного опитування членів УБА.

На наш заклик поділитися інформацією щодо власних ініціатив та розробок в сфері корпоративної та соціальної відповідальності відгукнулося шість компаній - «ХХІ Століття», «Макрокап Девелопмент Україна», HCM Group, «Т.М.М.», «НВО «Созидатель», «Герц».

Якщо говорити про інституційний розвиток, то компанія HCM Group запровадила посаду заступника директора з соціальної відповідальності. За відповідями компаній, ще у компанії ХХІ Століття і «Макрокап Девелопмент Україна» є людина, яка займається питаннями КСВ. Однак, на сайтах компаній інформація про корпоративну соціальну відповідальність можна знайти тільки на сайті компанії ХХІ Століття, про благочинну діяльність – у ТММ. На сайтах інших компаній інформацію про благочинні проекти можна знайти в розділі «Новини», але ці дії ше не стали філософією компаній, не вписані в стратегію компаній, за винятком компанії ХХІ Століття. За словами Дмитра Васильєва, директора з корпоративних комунікацій компанії: «XXI Століття» є публічною компанією і для нас важливою аудиторією є міжнародні інвестори. КСО вже давно є загальноприйнятим світовим стандартом, і якби ми як компанія не дотримувалися її принципів, це б могло викликати нерозуміння з боку наших міжнародних партнерів».

Всі шість компаній відмітили турботу про своїх співробітників і їх безпеку, як і підтримку благодійних проектів, спрямованих на допомогу лікарням, діткам. Для реалізації цих проектів компаній активно співпрацюють з громадськими організаціями і з владою (5 і 3 відповіді відповідно). 5 компаній, відмітили важливість реалізації екологічних ініціатив в рамках компаній, а дві відмітили і те, що вони пройшли сертифікацію з ISO 9000, ISO 14001 та ін. В компанії «XXI Століття» запроваджено правила користування обладнанням та використання паперу в офісі з метою збереження ресурсів та зменшення викидів вуглекислого газу в атмосферу.

Деякими компаніями була відмічена реалізація культурологічних проектів з власної ініціативи і спонсорство (хоча останнє викликає багато питань у світі, чи є це КСВ).

До Глобального Договору (міжнародної добровільної ініціативи з соціальної відповідальності) приєдналися 2 компанії - «XXI Століття» та HCM Group. Зараз компанія «XXI Століття» готовить соціальний звіт, через 2 роки його за правилами Глобального Договору презентує і HCM Group.

Серед цікавих проектів будівельних компаній хотілося б відмітити:

- Бренд «Модно жити в Харкові», який з’явився завдяки підтримці Макрокап Девелопмент Україна і об’єднує більшу частину культурологічних проектів компанії. Компанія стала співзасновником Фонду «Харківський театральний центр», підтримала реконструкцію харківського Дому актора і проведення «Театрального марафону» — серії тренингів та репетицій Володимира Кліменко. Також компанія підтримує міжнародний джазовий фестиваль «Kharkiv ZaJazz Fest».

- У 2007 році компанія ТММ розпочала проект будівництва унікальної школи I-III ступенів у с. Микуличі під Києвом, де компанія реалізує масштабний проект будівництва міста-супутника. Компанія взяла на себе забезпечення будівництва об’єкту, створення ландшафту, а також повне сучасне оснащення школи (комп’ютеризація, бібліотеки, майстерні тощо). Загальний обсяг інвестицій компанії у проект складає біля US$6 млн.

- «XXI Століття» щорічно проводять концерту молодих виконавців в рамках Фестивалю «Діалог культур».

Звичайно, аналізуючи анкети, сайти будівельних компаній України, порівнюючи їх досвід із КСВ міжнародного рівня, можна сказати, що деякі компаній вже відчувають свою відповідальність, але як і яким чином її впровадити, як зацікавити своїх співробітників залучитися до цих ініціатив, як спрямувати зусилля компаній на життєпідтримуючебудівництво – ця дискусія ще попереду, але сподіваюсь, що УБА, Медіадігностика і Центр «Розвиток КСВ» її вже розпочали.

Саприкіна М, консультант,

національний експерт з розробки ІСО 26000

Центр розвитку КСВ, www.csr-ukraine.org

Питання розробки стратегії корпоративної соціальної відповідальності (надалі КСВ) турбує багато компаній у світі, і ще більше – консультантів, які заробляють на цьому гроші. Так, це питання турбує і Центр розвитку КСВ, оскільки консультування – один з головних наших пріоритетів, але ми виступаємо за «душевну» стратегію. Можна найняти величезну кількість консультантів, в тому числі відомих аудиторських компаній, але розробити справжню стратегію свого підприємства може лише людина, яка відчуває емоції при згадуванні своєї компанії: повагу, любов, гордість, теплоту. Злість, байдужість, негатив не можуть бути гарними помічниками, тому найголовніше – це співробітники компанії, і справжня соціальна відповідальність розпочинається зсередини, з кадрової політики підприємства: тренінгів, бонусів, гарної атмосфери всередині компанії.

Стратегія КСВ – це корпоративна заява, що визначає цінності, стандарти і норми, якими керується компанія в своїй діяльності щодо співробітників, партнерів, громад і екології, і яка пов’язана з її бізнес-стратегією.

Стратегія КСВ компанії передбачає розробку окремих політик або комплексної Програми, яка включатиме:

-         ціль та завдання;

-         активності;

-         показники, які має компанія досягти;

-         постійний моніторинг і оцінку, яка може бути щомісячна або щоквартальна;

-         відповідального/их за реалізацію.

Комплексна програма, що пов’язана із бізнес-стратегією компанії, може бути довгостроковою і короткостроковою. Для бізнесу найбільш оптимальний строк планування – 5 років. Наприклад, компанія Marks&Spenser має 5-тирічну Програму «План А», спрямовану на вирішення таких проблем як: зміна клімату, скорочення відходів, раціональне використання природних ресурсів, дотримання етичних правил торгівлі та покращення здоров’я населення. Коли виконавчого директора компанії запитали «А чому така назва «План А?», відповідь була: «Тому що плану Б в нас немає».

Програма з КСВ має бути розроблена після консультацій із своїми стейкхолдерами (зацікавленими сторонами). Хто ними є – компанія визначає сама, але цей список може налічити до 9 основних груп стейкхолдерів, діалог з якими може змінити або переорієнтувати програму, написану співробітниками в самій компанії. Зрозуміло, що працюючи в компанії, кожний співробітник стає упередженим, з «замуленим оком», тому хвиля чистого повітря, навіть критичного, не помішає. Але, правильне визначення стейкхолдерів надасть додану вартість програмі, а в майбутній перспективі – і компанії, в тому числі і з приводу лояльності.

Інтеграція стратегії КСВ в щоденну діяльність компанії є надзвичайно складним, але важливим питанням. Вона включає ефективну комунікацію всередині компанії, розробку управління показниками і введення системи заохочень (наприклад, та ж компанія Маркс єнд Спенсер включила показники плану А в індивідуальні виробничі плани своїх співробітників, в функціональних підрозділах були назначені менеджери, відповідальні за реалізацію плану А), тренінгів та розробку системи звітування за ними. Також комунікаційна стратегія повинна бути розроблена по відношенню до ключових стейкхолдерів компанії. Наприклад, компанія Shell ввела в свою інституціональну структуру Панель стейкхолдерів, до якої увійшли відомі експерти з КСВ, питань зміни клімату, громадських організацій.

Стратегію КСВ і відповідно програму, не може виробити одна людина, яка найчастіше в українських компаніях знаходиться в ПР-службі. Один з прикладів, який не потрібно повторювати: відома українська девелоперська компанія шукала спеціаліста для реалізації програм соціальної відповідальності, але чомусь це був «спеціаліст з PR в сфері корпоративної соціальної відповідальності».

Для розробки стратегії і програми КСВ потрібно створити структуру управління КСВ на топ-рівні компанії. Це є надзвичайно важливим у стратегічному плані, оскільки це забезпечить підтримку і обов’язок вести бізнес відповідально, створить культуру ведення бізнесу в компанії. За результатами дослідження компанії Ernst&Young серед 31 міжнародних компаній, які працюють в 20 галузях і входять до рейтингу FTSE 1000 (цей рейтинг не включає українські компанії), в 71% компаній один із членів ради директорів відповідає за питання КСВ. В Marks&Spenser – виконавчий директор. Це – одна з головних мрій менеджерів, відповідальних за КСВ-питання, в українських компаніях. Але сьогодні і в наших компаніях ситуація змінюється – створюються робочі групи або комітети і т.п. з КСВ, до яких входять керівники різних департаментів, про рішення інформують топ-менеджера. Один з ефективних моментів – це комунікація в рамках подібної групи з копією на топ-менеджера (справді, ефективно!, особливо щодо присутності на засіданнях).

Робоча група/комітет подібного роду відповідальні за введення постійних процесів для визначення і впровадження програми або політик КСВ. Це може бути:

- діалог із зацікавленими сторонами і постійні консультації з ними з приводу різних проектів, в тому числі розвитку бізнесу;

- створення мапи ризиків для бізнесу, в тому числі ризиків з КСВ;

- визначення показників з КСВ і введення оцінки їх виконання;

- залучення співробітників;

- підготовка щорічних звітів з діяльності в сфері КСВ, і їх використання у фінансових звітах компаній.

В міжнародних компаніях існують декілька відділів і осіб, які відповідають за питання КСВ, з вузькою спеціалізацією, наприклад, в одній англійській компанії є окрема посада, у посадові обов’язки якої входять лише комунікації і діяльність за Глобальним Договором. В Україні сьогодні є посади менеджерів з КСВ, які займаються зазвичай соціальними і благодійними проектами. В іноземних компаніях, які приймали участь у дослідженні Ernst&Young, менеджер з КСВ займається:

-         співпрацею з громадськими організаціями, громадою;

-         питаннями навколишнього середовища, зміни клімату;

-         питання бізнес-етики;

-         залученням співробітників компанії;

-         охороною праці.

Моніторинг і оцінка реалізації стратегії КСВ свідчить про стійке зобов’язання компанії щодо КСВ і надає можливість підготовки звіту із соціальної відповідальності для зацікавлених сторін. Під час цих дій визначаються розриви у планах та досягнутих результатах - це допомагає переглянути і планувати далі. Це замикає цикл ПРПД: Плануй-Роби-Перевіряй-Дій.

Декілька порад щодо розробки і впровадження стратегії, політик і програм КСВ:

1.                  Співробітники – це найголовніше, що є у компанії. Звичайно, ми не в Японії з пожиттєвим працевлаштуванням, але гарна компанія має найстаріші кадри і їх родини, і саме ця величезна «армія» несе добрі новини про компанію, якщо вони задоволені, та погані, якщо ні. 86% співробітників відмічають важливість соціальної відповідальності роботодавця і прийняття зобов’язань щодо навколишнього середовища.

2.                  Потрібно визначити ключові меседжі для зацікавлених сторін Вашої компанії.

3.                  Визначайте ясні і реальні для досягнення результати.

4.                  Будьте чесними із своїми зацікавленими сторонами, і заявити про щось означає впроваджувати те, про що заявлено.

5.                  Чітко розрізняйте PR і CSR (КСВ).

6.                  Стратегія КСВ потребує емоцій, як у розробників так і її виконавців, і читачів.

Про корпоративну соціальну відповідальність (КСВ) говорять вельми багато різних компаній і в Україні, а її справді комплексно впроваджують – одиниці. Цікавим є обговорити розповсюдженість реалізації стратегії корпоративної соціальної відповідальності серед юридичних фірм України, де соціальна відповідальність організації, як і соціальна відповідальність її співробітника дуже тісно переплітаються, і впливають на сферу діяльності фірми та її партнерів.

З одного боку, зв’язок КСВ з діяльністю юридичних фірм є для деяких незрозумілим: вони не випускають продукти, на якість яких можна жалітися, вони не забруднюють повітря, не використовують багато води, їх працівники мають гарну зарплату. Однак, юридичні фірми сьогодні в усьому світі, в тому числі і в Україні, опікуються зв’язком між їх бізнес-стратегією і КСВ з трьох причин: по-перше, існує запит від суспільства щодо інвестування у КСВ, по-друге, охорона навколишнього середовища і боротьба із зміною клімату – сьогодні є питанням турботи для всіх, а не тільки великих промислових комплексів. І є ще одна причина – все більше компаній у світі шукають юридичної консультації з питань КСВ.

Отже, що таке КСВ? Соціальна відповідальність за визначенням в стандарті ІСО 26000 (майбутньому міжнародному стандарті-керівництві із соціальної відповідальності)– це відповідальність організації за вплив своїх рішень та діяльності (а саме продукцію і послуги) на суспільство і навколишнє середовище, що реалізується через прозору і етичну поведінку, відповідає сталому розвитку та добробуту суспільству, враховує очікування зацікавлених сторін, поширена в усій організації і не суперечить відповідному законодавству і міжнародним нормам поведінки[3]. Але можна сказати і коротше словами Девіда Чесни, старшого партнера юридичної фірми Linklaters : “Наші клієнти називають це соціальною відповідальністю, а я – просто робити бізнес гарно”[4]. А для Freshfields Bruckhaus Derringer КСВ є зобов’язанням бути соціальним і екологічно-відповідальним бізнесом, і прагненням бути найкращим роботодавцем з метою позитивного впливу на громади, в яких фірма працює[5].

У липні 2008 року компанією «Медіадіагностика» спільно із Центром Розвитку КСВ в рамках Української юридичного прес-клубу було проведено дослідження серед юридичних фірм, які працюють в Україні, з приводу їх обізнаності з питань корпоративної соціальної відповідальності та впровадження цих питань на практиці. Було розіслано ___ запитів, від 8 компаній було отримано змістовні відповіді, а саме (у алфавітному порядку): «Василь Кісіль і партнери», Міжнародна юридична компанія Integrites , «Правовий Альянс» (Київ), «Правовий Альянс» (Крим), «Рафальский і партнери», «Юрзовнішсервіс», «Arzinger and Partners in Ukraine». Дослідники хотіли би подякувати цим компаніям за відкритість і доступність інформації, одні з головних принципів КСВ.

Практично всі компанії відмітили, що їм знайоме поняття КСВ. Але при відповідях на інші запитання стає зрозумілим, що для компаній КСВ - це в першу чергу, відповідальне ставлення до співробітників і підтримка благодійних проектів, для деяких компаній це також і спонсорство окремих заходів. Все це символізує деякий поверхневий підхід до КСВ, оскільки зазначені компоненти (окрім спонсорства) складають лише частину КСВ. Найбільш комплексний підхід був висловлений компанією «Arzinger and Partners in Ukraine», оскільки у їх відповідях були зазначені розуміння компанією КСВ, і також відповідальність перед клієнтами і партнерами: «Ми свідомі того, що тільки активна соціальна позиція юристів компанії забезпечить можливість позитивних змін в українському законодавстві, допоможе перемогти правовий нігілізм та створити правову державу». Але що цікаво, в цій позиції більше йдеться про соціальну відповідальність співробітників, ніж компанії в цілому.

Найбільш поширені активності з корпоративної соціальної відповідальності серед юридичних фірм, які працюють в Україні:

Pro bona діяльність (надання безкоштовної юридичної допомоги)

«Magisters» підтримують державну Третьяковську галерею, благодійний фонд Open Ukraine, Національний художній музей. Arzinger & Partners Ukraine – асоціацію PR спеціалістів UAPR та центр іноземного інвестування Invest Ukraine, «Рафальський і партнери» зазначили молодіжні громадські організації, але не назвали їх конкретно. До речі, не підраховані часи цієї роботи. Наприклад, в Англії вважається нормальним працювати 30 годин для юриста, а в Америці – 54 години pro bona роботи.

Громада і освіта

Один з важливих інструментів покращення якості юридичної освіти, яку застосовують юридичні компанії в Україні, це є співпраця практикуючих, досвідчених юристів з галузевими освітніми закладами:

Компанія Magisters проводять майстер-класи і відео конференції із західними університетами для майбутніх правників. Також компанія адмініструють і спонсорують міжнародний конкурс із публічного права ім. Філіпа Джессопа (з 2003 року). Arzinger & Partners і компанія «Ільяшев і Партнери» виступили офіційними спонсорами і співорганізаторами проведення регіонального фіналу конкурсу «Право Європейського Союзу» (The European Law Moot Court Competition) – традиційного учбового судового процесу, в якому взяли участь студенти юридичних факультетів, які готують письмову аргументацію, а також представляють свою позицію перед лордами-суддями Європейського Суду ЄС. Компанія «Ді Ел Ей Пайпер» вже другий рік поспіль проводить всеукраїнський стипендіальний конкурс для студентів правників. ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» забезпечують фінансову підтримку студентів команди НУКМА на конкурсі з міжнародного комерційного арбітражу імені Віллема Віса; фінансова підтримка студентського дебатного турніру «Київська весна». Правовий Альянс реалізував вже близько 7 конкурсів для студентів-праників різної спеціалізації: із вступу України до ВТО, медичне право, інтелектуальна власність.

Благодійність і спонсорство

Міжнародна юридична компанія Integrites виділила 100 000 грн на зведення меморіального пам’ятника, присвяченого жертвам голодомору в Україні в 1932-1933 роках у м. Бориспіль. Magisters підтримують Яготинський дитячий будинок “Віночок” , Юридична фірма «Юрзовнішсервіс» намагається зібрати 400 000 доларів США на добудову нової черги Цюрупінського дитячого дому-інтернату. В 2008 році безпосередньо в офісі «Арцингер та партнери» в Києві відкрилась ARTzinger Gallery – галерея, в якій виставлятимуть свої роботи талановиті київські художники та фотографи ( у травні була виставка відомої київської художниці Тетяни Горюшиної «Три кімнати», було підтримано видання фотоальбому відомого фотографа Ігоря Гайдая «Діти Індіго» та проведення виставки «9 місяців + 3 дні»)

На жаль нічого не було сказано про екологічний менеджмент (остання міжнародна тенденція відображена у звітах юридичних компаній, це кількість виробленого вуглекисню, в тому числі і від бізнес-поїздок), культуру робочого місця, навчання та розвиток у компанії, кодекси поведінки. Незрозуміла і структура компаній з питань розвитку КСВ, оскільки в основному анкети заповнювали спеціалісти PR-відділу компаній, за винятком одного партнера компанії. Для порівняння, у інших міжнародних компаніях є окремі спеціалісти і навіть партнери із pro bona діяльності, соціальної відповідальності, ін..

Але ці питання вже треба ставити через рік для оцінки прогресу юридичних фірм, які працюють в Україні, з просування КСВ, і ,безсумнівно, ми знайдемо на них відповіді, оскільки розвиток КСВ є неминучим, а сьогодні – світ соціальної відповідальності юридичних компаній в Україні виглядає саме так.

КСВ і ЗМІ – тема, яку останнім часом обговорюють все більше й більше бізнес-компаній, бо «чогось» хочуть. Ця проблема («ЗМІ про нас не пишуть») є однаковою для бізнесу в Східноєвропейському регіоні, але не можна вирішувати свої проблеми за рахунок інших (а саме, медіа). Медіа – це той же бізнес, який має писати саме про те, що цікавить читачів, а не окрему компанію.

В моєму переконанні, саме для того, щоб співвідношення ресурсів, використаних на соціальні ініціативи, та з іншого боку, на їх висвітлення у ЗМІ були тотожними, необхідні прозорі, узгоджені між бізнесом і ЗМІ стандарти щодо соціальних проектів та їх висвітлення в ЗМІ, які створять правила чесної гри. Доки ще на полі КСВ дві команди - бізнес і медіа - грають без правил.

І деякі програють ще перед початком гри =) Отже уявимо дві команди, які вже грають. Для команди бізнесу питання ставлення до співробітників (і це не питання законного договірного права найму, а питання професійного навчання, корпоративної культури, etc) є більш виграшним, ніж для медіа. І в цьому явна перевага бізнесу, ставимо 2:0. Тема ставлення до партнерів і етика поведінки - і знову бізнес виграє – 1:0. Тема ставлення до споживачів або читачів - 1:1. Питання екології – та ж, але сумна, нічия 0:0. Результати імпровізованої гри – 4:1.

Отже сьогодні бізнес інших секторів має більше шансів скоріше стати соціально-відповідальним, ніж медіа-бізнес. Висновок одного з досліджень 2002 року - «ЗМІ є одним із найсильніших, але найменш підзвітних інститутів з найменшою довірою». Тобто, медіа-бізнесу є до чого прагнути.

А щодо інших компаній, то ЗМІ їм нічим не зобов’язані. PR- директорам я б радила читати підручники з КСО, вчитися, наймати консультантів, бо лише тоді, коли вони перестануть розуміти КСВ як інструмент PR, а почнуть сприймати КСВ в контексті стратегії розвитку компанії, саме тоді їхні компанії зможуть увійти до десятки топ-компаній України, а може і світу. І тому є приклади.

Нещодавно серед 10 найбільш інноваційних компаній у 2007 році, більшість, а точніше 8,  з яких IT-компанії, журнал Fast Company назвав одну дизайнерську компанію -  IDEO, найбільші інновації якої у 2007 році були у соціальній сфері: компанія вирішувала проблеми дитячого ожиріння, допомагала Червоному Хресту популяризувати донорство. Думка її топ-менеджеру - бізнес повинен втручатися в соціальні проблеми суспільства, намагаючись змінити світ на краще. І питання PR не стоять тут на першому місці…

Рецензія

ПЕРШИЙ….ГЛЯНЦЕВИЙ…

Те, про що говорили і обіцяли, здійснилося - банк «Надра», першим серед українських компаній і банків, презентував звіт про свою соціальну діяльність за 2007 рік за показниками глобальної ініціативи із звітності GRI. Якщо говорити міжнародною мовою, то банк «Надра» випустив нефінансовий звіт, і тепер його можна поставити в один ряд поруч із такими банками, як  HSBC, ABN AMRO, RABOBANK – всі ці банки вже не перший рік спільно з фінансовою звітністю готують і нефінансові (соціальні) звіти.

Чому компанії роблять нефінансові звіти?

Нефінансові звіти роблять для клієнтів, співробітників, постачальників, уряду, медіа. Але одна з  найвагоміших категорій зацікавлених в таких звітах осіб – це, зазвичай, акціонери і потенційні інвестори, саме для того, щоб вони спали спокійно і не турбувалися про свої вкладені гроші. Всі розуміють, що тільки прибуткові компанії можуть займатися соціальною діяльністю і допомагати іншим. Тому компанія, яка робить нефінансовий звіт, зменшує  майбутні ризики і підвищує свою репутацію. Інші не менш важливі цільові групи звіту – це нинішні і майбутні співробітники, клієнти і уряди, які мають пишатися активністю компаній в соціальній, економічній і екологічній сферах.

Є ще одна мета нефінансового звіту – надати обґрунтовану та повну відповідь щодо соціально-відповідальної діяльності компанії, яка поєднана із бізнес-стратегією компанії.

Передумови створення нефінансового звіту.

Компанія може реалізовувати безліч соціальних і благодійних проектів, але для створення соціального звіту  компанія має бути готовою до прозорого і чесного діалогу, наприклад щодо звітування про витрачені кошти – на що і скільки.

До речі, в Україні бізнес ще не любить говорити про обсяг затрачених коштів. На питання чому, є проста відповідь - «а наші конкуренти скажуть більше». І це має сенс. Пригадую один проект компанії, в якій були залучені сім вузів. Одночасно такий проект розпочали і конкуренти компанії з кількістю залучених вузів – вісім!

Гарний приклад показав пан Ахметов, який у березні 2008 року представив заплановані витрати особистого Фонду «Розвиток України» на найближчі п’ять років – 150 млн доларів, а також презентував і витрати на 2008 рік - 150 млн грн (тобто близько 30 млн доларів за курсом 1,00:5,00 на березень 2008 року)

І друга передумова – компанія має готовність відслідковувати динаміку розвитку корпоративної соціальної відповідальності і постійно готувати нефінансові звіти, що є безумовно великим плюсом, оскільки свідчить про існування системного підходу до КСВ.

Світові тенденції нефінансової звітності.

Нещодавно в Амстердамі на травневій конференції щодо майбутнього нефінансової звітності було презентоване дослідження щодо думки читачів про соціальні звіти компаній і виявлені наступні тенденції:

До того ж, один із представників медіа зауважив, що зацікавленим сторонам  потрібно «щось смачненьке» у такому звіті і баланс між наведеними фактами та пристрасним їх викладенням.

Перші враження від нефінансового звіту банку «Надра».

Банк «Надра» став першим банком в Україні, який випустив нефінансовий звіт. До того ж, банк став першою компанією в Україні із звітом за стандартами GRI, котрі вважаються доволі складними, і галузевим додаток за фінансовим сектором. Враховуючи, що це перший звіт і для самого банку, то може й не  потрібно було ускладнювати собі роботу останнім.

І є ще один позитивний момент - вступне слово Голови спостережної ради і президенту банку до нефінансового звіту компанії, незважаючи на те, що це загальна практика, свідчить про підтримку КСВ на вищому рівні. Єдине, чого не вистачає у вступному слові «топів»– результатів проведеного аналізу для написання звіту, планів на майбутнє і зв’язку між бізнес-стратегією і КСВ стратегією.

Окремо хотілося би зупинитися на дизайні у вигляді «чистого глянцю». До речі, нефінансові звіти – це, зазвичай, видання на переробленому паперу, що було б доречно особливо для банку «Надра» з його програмою «Зелений офіс».

Загальне враження щодо змісту звіту – є, що покращувати. Протягом всього звіту не залишало почуття, що робоча група, яка була створена для написання звіту, іноді не зовсім правильно розуміє саму концепцію соціальної відповідальності. Тоді питання – а чи проводили для них тренінг з КСВ та написання звіту? Наприклад, ставиться знак «рівно» між термінами «сталим розвитком» і «корпоративна  соціальна відповідальність», оскільки  «експерти …усе більше схиляються до думки, що ці слова позначають одне й те саме».  Цікаво, яких експертів мають на увазі?! Оскільки сьогодні розпочалися активні дебати щодо того, що «сталий розвиток» не є тотожним поняттю «КСВ», оскільки потрібно розділяти сталий розвиток суспільства і сталий розвиток компанії, а це - дві різні речі, хоча й взаємозалежні.

На 75 аркушах нефінансового звіту банку «Надра» (на двох мовах) є 14 коментарів українських експертів, деяких з яких можна віднести до зацікавлених осіб, і одного російського (на які ринки хоче виходити банк?). До речі, автору теж пропонували зробити свій коментар, але не читаючи звіту, на мій погляд, цього не можна було робити. Розміщення і зміст цих коментарів навів на думку одного ПР-експерта про те, що цей звіт є піаром. І це враження не залишає протягом всього читання звіту – від обкладинки до останньої сторінки. Починаючи від назви «Відповідальний бізнес – сталий розвиток суспільства» до пишномовних слів про благу місію звіту на благо України.

Нефінансова звітність банків за 2007 рік – порівняння.

Зробили спробу порівняти нефінансову звітність чотирьох банків, три з яких працюють і в Україні. За цим порівнянням, банку «Надра» можна сміливо ставити гарну оцінку, (оскільки наприклад Ерсте банк і Райфайзен випускають лише узагальнений звіт на 6-7 сторінках про корпоративну соціальну відповідальність компаній), але зазначити, що звіт і КСВ банку потребує поліпшення.

Рекомендації для наступного звіту банку

Тішусь, що вони стануть суттєвим додатком до КСВ планів банку на 2008 рік.

Перш за все, хотіла би порадити змінити стиль викладання, пов’язати стратегію КСВ із бізнес-стратегією банку і розробити стратегію щодо принципів відповідального інвестування,

Сподіваюсь, що сам звіт і рекомендації стануть гарним прикладом для інших компаній, які працюють в Україні. А банк «Надра» вже зробив свій внесок в літопис розвитку корпоративної соціальної відповідальності в Україні. Хто наступний?

Марина Саприкіна. Центр Розвитку КСВ. Всі зауваження та коментарі будь-ласка  надсилайте на office@csr-ukraine.org

Сложно развивается концепция корпоративной социальной ответственности (КСО) в Украине, хотя сейчас и проводятся разнообразные конференции, круглые столы, даже была попытка создать рейтинг.

В 2008 году заметно активизировала свою работу Сеть глобального договора (СГД) ООН в Украине. Глобальный договор ООН является добровольным соглашением, подписывая которое компании берут на себя обязательства придерживаться в своих бизнес-практиках десяти принципов договора, которые состоят, в частности, в защите прав человека, предоставлении соответствующих условий труда, заботе об экологии, борьбе с коррупцией, о чем эти компании должны отчитываться. На сегодня 97 организаций (бизнес-компаний, общественных организаций, благотворительных фондов) присоединились к СГБ в Украине.

Нельзя не вспомнить Инициативу по глобальной отчетности (GRI), на основе которой более 1500 известных компаний мира выпускают нефинансовые отчеты. В скором времени и украинские компании должны предоставить такие отчеты. Некоторые, в частности компания СКМ, банк «Надра», уже их готовят.

С 2005 года разрабатывается версия нового международного стандарта социальной ответственности ІСО 26000 — последовательного руководства для организаций о том, как внедрять социальную ответственность шаг за шагом. Главной целью и задачей этого документа является внедрение единой терминологии КСО и разработка руководства по внедрению социальной ответственности для всех организаций, а не только для бизнес-компаний. К процессу разработки стандарта привлечены представители правительств, бизнес-компаний, организаций защиты прав потребителей, общественных организаций, профсоюзов, исследовательских институтов (около 400 экспертов из 80 стран мира).

Впервые к процессу разработки стандарта Международная организация стандартизации (ею разработано около 16000 стандартов) привлекла общественные структуры. На международном уровне процесс возглавляют два института стандартизации — один из развитой страны (Швеция), второй — из развивающейся (Бразилия). Официально заявлено, что стандарт будет добровольным, без сертификации третьей стороной. Украина присоединилась к этому процессу 1 ноября 2007 года. Сейчас готова четвертая версия стандарта (она будет обсуждаться в Сантьяго (Чили) 1 сентября 2008 года), в соответствии с которой социальная ответственность — это ответственность организации за влияние своих решений и деятельности на общество и окружающую среду, реализующаяся через прозрачное и этическое поведение.

Несмотря на развитие корпоративной социальной ответственности, в Украине по отношению к ней отсутствует государственная политика. Власть воспринимает социальную ответственность через несколько терминов — «социальное партнерство», «благодетельность», «социальный диалог», а следствием непонимания КСО среди государственных служащих является слабая поддержка социальных проектов компаний государственными органами и отсутствие открытого диалога по разработке стимулов для бизнеса внедрять КСО. Для сравнения: в Венгрии в 2006 году правительство через министерство труда и социальной политики обязалось направить усилия на КСО в соответствии с европейскими обязательствами. В Польше минтруда, Всемирный банк, офис по вопросам конкуренции и защиты прав потребителей и минэкономики подготовили руководство для поддержки правительственных институтов в подготовке основ правительственной политики с КСО. В минтруда была создана рабочая группа по КСО, в которую вошли представители многих департаментов. В Македонии в рамках программы стимулирования инвестиций на 2007–2010 годы было решено основать координирующий орган по КСО при совете по экономическим и социальным вопросам правительства Македонии. В Литве была разработана стратегия КСО на 2006–2008 гг.

В общем, КСО все больше становится частью государственной политики стран Восточной Европы — новых членов ЕС. В Украине — другая ситуация. Недавно состоялся форум «Перспектива нового международного стандарта по социальной ответственности ІСО 26000 для Восточной Европы», проведенный при поддержке Глобального договора ООН, компаний СКМ, «ТЕЛЕНОР» и «ВОЛЯ» с участием международных экспертов ІСО, представителей Беларуси и Болгарии, регионов Украины.

Относительно ситуации в Украине можно сделать несколько выводов.

Во-первых, общество еще не готово к восприятию концепции социальной ответственности для всех. КСО пока остается «ношей» бизнеса, которую он еще некоторое время будет нести самостоятельно.

Во-вторых, существует недоверие к социальным инициативам компании и низкой является роль «красивой репутации» компании при выборе потребителем продуктов или услуг. На Западе процент сознательных потребителей равен 75%. В Украине, по данным исследования, проведенного на заказ компании МТС в 2007 году, — только 21% потребителей выбирает продукты или услуги компании, обращая внимание на ее социальные проекты. У такого недоверия четкая взаимосвязь с доходами компаний и низким уровнем зарплаты и пенсий большинства населения Украины.

В-третьих, наблюдается нежелание воспринимать корпоративную социальную ответственность бизнеса через стереотипы: компании не платят налоги, компании вырабатывают некачественную продукцию и тому подобное. Но в этом случае именно и возрастает роль государства как контролирующего и регулирующего органа — компания, как и любая иная организация, должна делать все в рамках закона: платить налоги, выпускать качественную продукцию. Сегодня бизнес понимает: при условиях глобализации и открытых рынков хорошая репутация стоит больше, чем несвоевременная уплата налогов. Бизнес переходит к цивилизованным практикам ведения дел и делает даже больше — СКМ поддерживает борьбу с туберкулезом, «ТЕЛЕНОР» совместно с Национальным университетом «Киево-Могилянская академия» внедрило образовательную программу для государственных служащих «Развитие демократии и возможностей государственной службы в Украине», компания «ВОЛЯ» много внимания уделяет работе с ветеранами, компания «Тетра-ПАК» реализует программу по сохранению украинских лесов.

В-четвертых, общество еще воспринимает слова «стандарт» как то, что должно внедряться обязательно, а не как модель, к созданию которой нужно стремиться. Одним из главных рисков разработки стандарта по социальной ответственности является то, что выстроилась уже целая очередь институтов и организаций сертификации для будущей сертификации предприятий по стандарту ІСО 26000. Надо еще раз подчеркнуть — стандарт является добровольным, а институты и организации сертификации не могут быть привлечены к процессу разработки стандарта.

На все эти вопросы надо обратить внимание именно сегодня, чтобы завтра не стало поздно. Сегодня очень нужно проведение широкой образовательно-информационной кампании, особенно в регионах Украины, для того, чтобы при словах «социальная ответственность» все понимали: этот термин касается каждой организации, что невозможно требовать от бизнеса социальной ответственности, а самим вести себя безответственно в растрате денег, государственных закупок, в отсутствии подотчетности и прозрачности, в противодействии коррупции…

В офисе компании «Маркс энд Спенсер» в Лондоне, на первом этаже каждый посетитель может оценить прогресс компании по выполнению плана А. Это 100 социальных обязательств стоимостью 200 млн. фунтов, которые компания будет пытаться выполнить до 2012 года, — по изменению климата, отходов, устойчивого сырья, честного партнерства и здравоохранения. Когда у представителей компании спросили, почему этот план называется именно так, то ответ был простым: другого плана Б нет. А есть ли другой план у нас?